Рабочее сопротивление: опыт «Київпастранса»

Рабочие празднуют частичную победу. После однодневной забастовки 18 декабря, власть и руководство предприятия пошли на уступки. Благодаря решительным действиям работников «Киевпастранса», им начали возвращать деньги за 3 месяца. По состоянию на 24 декабря рабочим уже отдали долги за октябрь, а до конца декабря обещают погасить задолженность полностью. Обещания обещаниями, а работники «Киевпастранса» готовы решительно отстаивать свои права в случае, если власть опять соврет.

Публикуем интересный диалог с водителем трамвая одного из бастующих депо в Киеве. Без перевода, без прикрас, без дополнений, с сохранением авторской лексики. Разговор начался с вопроса о том, почему рабочие решили именно бастовать.

 
Водій «Ірина Павлівна»

«А що робить, три місяці без зарплати, маю вже борги за квартиру. Діти в школу голодні ходять, самі ми також на роботу голодні ходимо. А вони (начальники) все гроші гребуть. Один прийшов – 680 млн.грн. свиснув (директор «Київпастранса» часів Черновецького – Микола Ламбуцький) і пішов. Цей, новий, приїхав (Сергій Майзель – новий директор) , Бог зна звідки, теж гребе. А я питаю, скільки ж можна з людей тягнути? Вони крадуть наші гроші, а ми в цей час працюємо. По 9 годин на добу, а то і більше. Ми нікому не нужні, а владі тим більше. Поки сам за себе не станеш, і не доб’єшся, ніхто не поможе.

Про війну

Вони кажуть, що все іде на війну (АТО – прім. авт.). А хто ту війну зробив? Коломойській, Ахмєтов… Ось вони і воюють, але не між собою, а тільки з нами, з народом. Вони людей пообкрадали. Всіх. Пенсіонерів,  студентів, робітників.  Ти тільки уяви, все своє життя людина працює  на олігарха,  він їй  копійки платить, а сам такі гроші з неї бере.

Про палаци 

Йдеш  у відпустку, а вони (начальники) тобі даже відпускні не дають. Ні зарплати, нічого. Все позабирали, а у самих палаци які кругом. Чогось робочі нічого не мають, не можуть не віллу вистроїть, не «мерседес» купить. У нас Ламбуцький був, начальник «Київпастрансу». Він перед нами бив себе в груди, кричав, що у нього зарплата 4000 грн. в місяць. А у самого хороми такі, вілли. У мене зять робить на будівництві. Каже, там такі палаци побудовані у всіх цих  суркісів, ахмєтових, все в Конче-Заспі.

Про 27 грн. зарплати

Вони (олігархи і начальники) тільки брешуть і крадуть. А ми – стид і позор. Нам видали по 27 гривень зарплати. Ось ти колись отримував 27 гривень (!!!) зарплати? Кому по 50, кому по 70 грн., в завісімості від розряду. Видали нам ці копійки, а самі сміються. «Ой, дурачки, получили і терплять. Значить є в них гроші, якщо мовчать». Ми в місяць получаємо по 4000 грн., але це «брудними», без податків, без вирахувань. Але щоб їх получити, ці 4000, треба робити кожен день, без вихідних. і це по 9-10 годин. Ти через цю роботу нічого в своєму житті не бачиш – ні концертів, ні театрів. Так втомлюєшся.

Про водіїв тролейбусів та трудову солідарність

Вони (водії тролейбусів, які не приєдналися до першого страйку) сказали, що якщо не почнуть виплачувати їм борги, з цього тижня (21.12) теж почнуть бастувати. Сказали, що «трамвайники почали, а ми будемо закінчувати».

Журналіст: А це профспілка вирішує? 

Яка профспілка? Це самі водії, трудовий колектив вирішує.

Про мітинг під Верховною радою України 23.12.2014 проти урізання соціальних гарантій  

Наші робітники ходили на цей мітинг. Чоловіка чотири.

Вони (олігархи) все в народа хотять позабирать. От наприклад, з людини, яка получає пенсію 1430 грн. вони хочуть ще вираховувати по 10% за те, що вона продовжує працювати. У нас в депо 30 пенсіонерів, і якщо приймуть ці закони, вони просто не вийдуть на роботу. А хто буде працювати. молоді не хочуть, бо платять копійки.
 
Нас спочатку одна влада грабувала. Її скинули. Тепер інша прийшла, хоче так само грабувати. Он Яценюк за 45 000 грн. колесо поміняв на своїй машині. І вони ще кажуть, що у них грошей немає?  А з нас останні копійки тягнуть. А як жити? Ти бачив, які вже ціни перед святами? Курячі яйця по 17 грн. , гречка нещасна – 20 грн. Їсти нічого, а Ахметов в цей час показуху робить – фурами возить їжу, водку та форму. І для кого возить? Для банди, яка в наших солдат стріляли. А прості люди там (на Сході) з голоду помирають.

Про подальші плани

Ми (робітники депо) сказали, якщо за листопад грошей не виплатять, терпіти не станемо. Будемо мітлою виганяти того директора «Київпастрансу». Вигонем і  Кличка.. Хто його вибрав? Хай він краще дітей буде боксу учить, щоб вони олігархів лупили. Окрім нас – робочих, ніхто цього не зробить. У нас на роботі у хлопця язва відкрилась, бо їсти йому нічого. Він сам зі Сходу, з Дніпропетровська. Я йому їжу приносила, супчик варила, і борщик варила. Мені хлопця жалко, бо грошей у нього зовсім немає. Як тут вижити, коли всю зарплату на квартиру віддай, а їсти немає за що купити.  Тепер він в лікарні, і нікому не потрібен.

А влада в цей час розволікається. Гроші деруть”

Примітка автора:

Разговор с работницей трамвая получился интересным. Особенно порадовало то, что она, несмотря на пропаганду в СМИ и патриотическую риторику из уст политиканов, все-таки осознает, кто на самом деле виновен в том, что она не получает деньги, в том, что идет война, что грабят других рабочих. Хочется надеяться, что и большинство ее коллег - рабочих трамвайного депо - думают так же.

Наша группа

Разделы

    (36) (23) (22) (19) (19) (19) (18) (17) (17) (17) (14) (13) (13) (13) (12) (12) (10) (10) (8) (7) (6) (6) (6) (6) (6) (5) (5) (5) (5) (5) (4) (4) (4) (4) (4) (4) (4) (3) (3) (3) (3) (3) (3) (3) (3) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (2) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1) (1)