Маловідомий цикл творів Івана Франка, присвячений трудовим мігрантам.
Іноді строки з нього майже зливаються з сучасним фольклором українських
заробітчан, і здається, що це написано не з різницею у ціле сторіччя, а в
один і той же час. В його віршах чимало застарілих слів та запозичень з
інших мов – це жива мова галицьких селян кінця 19 ст., коли вони
струмочком впадали до величезного потоку робочої сили, який прямував до
Європи і далі до Нового Світу. Від сучасної української інтелігенції на
телебаченні такого не почуєш.
